Померла Доллі Партон. І одними з перших про неї заговорили ті, від кого цього не чекали

Доллі Партон померла 25 серпня у Нашвіллі. Артистці було 80 років; за словами її речниці, смерті передувала коротка боротьба з раком.

Про смерть оголосив небіж співачки Браян Сівер у відео в її Instagram; реакцію електронної спільноти зібрало Resident Advisor.

Некрологи вийшли всюди — від NPR до CNN. Але окрему добірку прощань склали там, де кантрі зазвичай не обговорюють: серед діджеїв і продюсерів електронної музики.

Що сказали з боку танцполу

Валлійська продюсерка Kelly Lee Owens, чиї платівки виходять на Smalltown Supersound і Dh2, написала коротко й по суті — і саме ця фраза розійшлася далі за інші.

«Ти проклала шлях жінкам-авторкам усюди. Дякую», — написала Kelly Lee Owens.

Японська композиторка Akiko Yano, одна з ключових постатей японської електронної сцени, сформулювала інакше: «Вона була музиканткою, яка всім своїм життям довела, що незламна воля, сила пісні й ямочки на щоках можуть співіснувати». А американська продюсерка Suzi Analogue обмежилася одним рядком: «Я хотіла б скасувати решту сьогоднішнього дня від імені Доллі».

Чому кантрі-співачку згадує клубна сцена

Відповідь простіша, ніж здається. Партон писала пісні, будовані так, що вони витримують будь-яке аранжування: «Jolene» і «9 to 5» десятиліттями розбирали на семпли, переспівували в диско, хаусі та драм-енд-бейсі — і жодна з цих версій не зламала оригіналу. Для продюсера це і є найвища форма компліменту: матеріал, з якого можна зробити що завгодно, а він лишається собою.

Друга причина — авторська. Партон усе життя лишалася автором власних пісень і власником власного каталогу в індустрії, де жінкам це давалося найважче. Саме про це й написала Kelly Lee Owens, і саме тому прощання прийшли з боку, який на перший погляд не має до кантрі стосунку.

Як повідомляв ONE//FM, пісня, записана в 52 роки, нещодавно перетнула мільярд прослуховувань — ще одне свідчення того, як довго живе добре написаний матеріал.